Життя — це не фільм, не серіал, не гра,
Ти не переграєш і не збережешся.
Тут кожна хвилина — остання і сира,
Шанс, що згорів, вже не повернеться.
Ти думав, що можеш натиснути «стоп»,
Що все можна знову почати з початку.
Та час, наче ніж, обріже твій крок,
І рани не зникнуть від простої латки.
Тут немає сценарію, режисера чи дубля,
Лише ти і твій вибір, жорсткий, як скло.
І якщо зробиш крок — назад вже не буде,
Лише тиша і місяць, що заглядає в вікно.
Анастасія Бондарєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
