ЖИТТЯ

Як часто хочеться нам змін,
Рутина вже надокучає.
В житті бажаєш перемін,
А доля їх не надсилає.

Уранці, як завжди встаєш,
Зібравшись, мчишся на роботу.
І кожний день одне і те ж:
Розмови ті ж, і ті ж турботи.

Щодня довкола бачиш ти,
Напам`ять вивчені, обличчя.
І хочеться кудись іти,
Десь бігти з духу протиріччя,

Скроїти наново життя,
Нових знайомств і нових вражень,
Почути пульсу знов биття,
Зірвати геть “стоп-крану” важель,

Щоб вибитися з колії,
Яку рутина прокладала,
Прокинулися щоб усі
І, щоб життя завирувало.

І, навіть хаос в почуттях
Не відбиває це бажання,
Адже на те воно й життя,
А не бездумне існування.

Світлана Сомош