Зазираю в вічний хаос,
Той, що розум обволік,
Відкидаю мовний пафос-
Він поганий провідник.
Споглядаю мовчки Космос,
"я" від нього дрібний пил,
Що з пелюстки ніжний Лотос
Із росою з себе змив…
Ні безладдя, ні порядку,
Ні світанку, ні пітьми,
Лиш зв'язок, що був спочатку
Між матусею й дітьми.
A.R.* 18.04.24.
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
