Ранок в хмурості був загадковій,
Зачекався, здавалось, грозу,
Ледь хиталися гілки вербові
В такт тихенькому вітерцю.
Стежки бігли, звивались вологі,
Допивали їх трави росу,
Несли хвилі дороги прозорі —
Непомітну ознаку дощу.
Хмурий вечір у вікна постукав
Запізнілим дощем злегка,
Грім котився, між хмарами
грюкав,
Видавався близьким здалекА.
09.07.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
УВАГА!
Вірш написано вдруге,
бо знайдено помилку
(другий стовпчик, другий рядок)
…ДОПИВАЛИ їх трави росу…
Прошу вибачення!