Захотілось березу обняти,
Упіймати росу на калині,
Йти не треба далеко, шукати,
Біля річки вони, у долині.
І вже тут, у тумані легко́му,
Де рукою до нього подати,
Поза сірими стінами дому
Із полегшенням можу зітхати.
Обіймаю березу, тулю́ся,
Щебетання ловлю́ гороби́ні,
Навкруг себе невпинно дивлю́ся
У помітні вже зміни осінні.
Вони всюди — у квітах, у листі,
У траві і колючій ожині,
Інші ро́си, уже не іскристі,
Все ж пасують червоній калині.
22.10.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
