Стоїть на підвіконні
У гарному вазоні
Рослина чудернацька –
Колючок забагацько,
А стовбур не гладенький,
Тоненький та рівненький.
У неї він ребристий,
Товстенький та м`ясистий.
Рослина ця не любить,
Як хтось її голубить
І часто поливає,
Від сонечка ховає.
Стоїть на підвіконні
У гарному вазоні
Товста зелена злючка,
Неначебто колючка.
Та ні, вона не злючка,
Хоч схожа на колючку.
Колись на неї чари
Чарівники наслали,
Колючки повстромляли
І кактусом назвали.
Та раз на рік зникають,
Ті чари пропадають.
Стає вона красива,
Немов заморське диво
Потрапило до хати.
Очей не відірвати.
Струнка та білосніжна,
Духмяна, ніжна-ніжна.
Тепер, коли це знаю,
Про квітку цю я дбаю,
На сонце виставляю,
Як треба – поливаю.
На неї поглядаю –
На чудо я чекаю.
Світлана Сомош
