Скільки багато радості
Є там де здається її зовсім немає
Кожний сухий листочок нас радує,
Коли від вітру злітає.
Літо
Літо так швидко закінчується,
Не встигши нею насолодитись як слід,
Забере все з собою прекрасне
Що так радувало всіх.
На зміну їй прийде багряна осінь із золотавим листям,
І від легенького подиху вітру,
Різнобарвні листочки
Кружлятимуть у повільному таночку.
Осінь
Осінь така цікава,
Різнобарвна і яскрава.
Розфарбує все довкола,
В різні кольори.
Кожен колір особливий,
Особливий як ніколи,
Не натішитись ми ними
Ну ніяк не зможемо.
Море
Море! Море!
Ти таке солоне!
Ти усіх так вабиш
Своєю красою.
Вабиш ти до себе
Тисячі людей,
Кожен хто приїжджає
Дивиться на тебе.
Милуються, дивуються
Та не надивуються
Чого в їх душі
Так весело.
Пройдуть літа
Пройдуть літа
як пісок крізь пальці,
не встигнеш оглянутись, як їх уже нема.
Нема і не повернеш
І будеш за ними жалкувати.
Вже не вернути їх ніколи,
Пішли в далеку далечінь.
І будеш пам’ятати
Ті щасливі прожиті роки.
Студентське життя
Зі студентського життя є мало, що згадати.
Веселі і сумні були моменти,
Доки не ввірвалася війна.
Зруйнувала вона все, всі мрії і плани які були в наших думках.
Зруйнувала вона все, але навпаки… це нас тільки згуртувало.
Ми! Студенти! Працюємо твердо і мужньо, бо знаємо для чого.
А мета наша проста- виростити, вивчити маленьке покоління,
Яке в майбутньому змінить нашу державу в кращу сторону.
Моя bestie
Є у мене найкраща best friend
Найкраща, я це знаю,
І дружбою нашою дорожу.
З тобою ніхто не зрівняється,
І за вчинки твої тебе я не суджу!
Ми просто найкращі подруги,
І це не відібрати в нас!
З тобою ділю я сміливо горе, радість, щастя і сміх!
І знаю точно, що разом ми будемо назавжди.
Новий Рік
Новий рік – весела та цікава пора,
З радістю зустрічає її дітвора,
Радіють, сміються, веселяться,
Все чого вони бажають у них збувається.
Хай рік цей принесе щастя, радість і здоров’я всім.
Щоб вистачило його всім на довгі 100 літ.
Зима
Зимонька зима, та чому ж ти не прийшла?
Не прийшла і не прийдеш
Все з собою забереш.
Як раніше вже не буде:
Сміху та журби.
А це все лиш буде
У ясній пам’яті.
Пташенятко
Народилось пташенятко
Маленьке гороб’ятко.
Розправляє свої крила,
Хоче політати.
А літати він не може,
Хоч як би не старався
І не буде він журитись
Що літати він поки що не вміє.
А потім стане дужим птахом
І ще всім покаже
Хто над ним сміявся
Буде жалкувати.
Весна
Весна красна, весна ясна
Прийди скоріше.
Та зігрій тут усе своїм теплом.
Хай всі пташки і тваринки
Знову починають жити.
Хай все прокинеться від льоду
Хай оживе усе навколо .
Хай нас радує тепло
І жити нам буде бадьоро.
Хай діти веселяться
Веселяться і не сумують
Бо прийшло тепло
Яке вони чекали давно.
Кохання – це промінь у темній імлі
Це шепіт душі у чарівному сні.
Це серцебиття у єдиному ритмі,
Де двоє – як Всесвіт, як зорі у світлі.
Засинайте малята
Засинайте малята
Любі хлопчики й дівчатка.
Засинайте скоріше.
Засинайте, малята
Закривайте оченята.
Ніч вас ніжно обіймає
Сни чарівні надсилає.
Сонце
Сонечко наше ясне
Таке гарне і яскраве
Ти світи ясніше
І теплом своїм ласкавим
Все навколо зігрівай.
Вічне кохання
Жили на Україні
Козак і Козачка.
Любили одне одного
Та були нерозлучними.
Аж ось одного дня прийшла розлука,
Засилають її милого
На війну з повстанцями.
Став бравий, дужий збиратись
А милая сидить і журиться.
– Не йди мій милий, не йди мій любий,
Мені без тебе буде тут світ не милий,
Що я тут робитиму без тебе,
Все погине, все погасне без тебе і твоїх золотих рук!
Як я буду тут без тебе?
Стоїть ридає молода козачка,
Котяться з її очей сльози і не можуть зупинитись,
підходить її милий і сильно обіймає та
витирає її сльози своїми руками,
– Не хвилюйся й не тужи за мною
А Будь сильною і гордою,
Не показуй сльози й страх
Вони тебе занапастять,
А чекай на мене з перемогою
І гордо піднятою головою.
Ми повернемось чимшвидше
Ніж ти скажеш, а коли ти будеш.
Вислухавши свого милого вона не плаче,
Відпустила його вдаль
З молитвами і хорошими словами
І пообіцяла, що буде його дожидати.
Країна алфавіту
В алфавітії країні
Живуть маленькі і великі
Веселі чоловічки.
Їх всього в країні 33
А розуму багато мають.
Вони навчають нас писати і читати,
А от рахувати не вміють.
Підуть вони школу
Сядуть за парти
Будуть вчитися разом рахувати.
Навчаться рахувати рівно до 100
Ба навіть більше.
Дійдуть аж до мільйона чи трильйона.
Навчаться вони цього швидко
І потім не скажеш, що вони не вміють рахувати.
Скоро в нас буде важлива подія
Прийде Великодня стихія.
Будемо радіти, сміятись
Все чого бажали буде збуватись.
Добро і зло.
Добро і зло
Два поняття не сумісні
Не сумісні і не хай.
А ми знаємо істину єдину
Добро завжди переможе зло.
Весна дивує
Весна дивує чудасіями своїми
То сонце, то сніг, то дощ з грозою
Не встигаєш дивуватись
Хто ж з них буде перший царювати.
Влаштували дуель між собою
Хто перший в права свої вступатиме.
Боротьба була велика
Кожен хотів показати себе якнайкраще,
Але врешті-решт прийшли до рішення одного,
Що будуть разом господарювати.
І сонце, й дощ, і сніг з грозою наповнять світ красою неземною,
Наповнять світ красою неземною
Зелена трава пробивається крізь землю,
Пташки співають радісних пісень
І все навколо оживає,
Весна у світ чарівний нас закликає.
Квітують сади, поля і луки,
Бджоли збирають солодкий нектар.
І серце радіє кожній миті,
Весни чудової неповторний дар.
Котики – муркотики
Котики- муркотики
Два братики,
Один чорний як ніч
Інший білий як сніг
Живуть разом і не сваряться.
Їхня кольорова гама,
Доповнює одне одного
Мов близнюки, які ніколи не розлучаються.
Несуть в будинок радість і затишок.
Котик чорний як ніч любить свободу.
Біли як сніг любить тепло в будинку,
Їхні характери такі цікаві
Що не розлюбити їх неможливо.
Мав Сашко сім’ю.
Велику і значну.
Мама, тато, брат, сестра.
І вся ще не зліченая сім’я.
Прийшло тепло
Ми так чекали того тепла
Якого давно не було
Прийшло тепло неждано
І нас порадувало.
Розпускаються дерева
Квітнуть квіти.
Тварини прокидаються зі сплячок
Йде наближення на літо.
Середина квітня
Середина квітня вже прийшла
Скоро вже його кінець.
Не за горами вже і травень
А там уже й літо.
Святе церковне свято наближається
Благословенне самим Богом
Йде прекрасна підготовка до його приходу.
Всі віряни печуть паски, фарбують писанки,
Готують стіл – щедрий та багатий,
Аби з розпростертими руками
Шанобливо його зустріти.
Поважайте людей
Рівні люди
Рівні всі.
Не зважайте на вік чи колір шкіри,
Хто народився в місті чи в селі,
Не ставте себе вище інших ,
Боком це все вилізе усім.
Поважайте старших і менших,
Показуйте меншим приклади старших,
Хай вони наслідують ідеї,
Несуть насіння доброти.
Хай люди нарешті стануть добрішими,
Некритикують інших,
А підійдуть і спитають
Чим вам допомогти?
Хіба так важко це зробити?
Ні, не важко.
Злих діянь і справ стане менше,
Доброта зросте врази,
І повернеться усім в стократ.
Тож давайте ми і далі
Поважатимемо одне одного,
За живемо в мирі і свободі,
Під мирним небом України.
Сонько – Дрімко
Літає над полями і садами
Диво дивне казкове.
Розносить сни кольорові,
У чарівній торбинці.
Літає із заходу і сходу,
З півночі і півдня,
Щоб кожна дитина
Спала спокійно.
Прилітає, та й тихенько гладить по голівці,
Випускає сни,
І вирушає до іншої дитинки.
Має розіслати свої сни до початку світанку.
Аж тут і сонце виглядає,
Сонько чимдуж зникає,
Відпочити від турбот.
Кожної ночі тяжка в нього робота,
Розносити сни чудові,
Щоб діти прокидались,
Веселі і щасливі.
Ми – маленькі дошкільнята
Ми – маленькі дошкільнята,
Дівчаточка й хлоп’ятка,
Ми вже не малі, а вже дорослі,
І підемо вже до школи.
Там ми будемо навчатись,
Веселитися та гратись,
Будемо час проводити з користю,
І знання здобувати нові,
Щоб розумними та кмітливими стати
І Україну рідну прославляти.
Перші квіти
Вже з початку весни,
З’явились перші квіти,
Такі гарні і яскраві,
І не можу ними не намилуватись.
Прокидаються потроху,
Тягнуться вгору,
Відчути те тепло,
Якого не було давно.
Тягнуться до сонця,
Щоб зігрітись.
Розпустити свої пагони
Й пелюстки яскраві.
Літо, літечко прийди
Літо, літечко прийди,
Квіти, трави, сонце принеси,
Принеси рясний дощик,
Хай умиється земля багата.
Хай радіють квіти і пташинки
Пісні лунають звідусіль,
хай заграє флейта і трембіта
і радіють люди довкруги.
Дощику, дощику,
Дощику, дощику,
Наший ти друг,
Полий все рясно,
На втіху природі.
Утіш матінку природу,
Хай вона радіє,
Що все навкруги квітне й росте,
Та багатством краси заполонило.
Анна Чуйко
