Дивлюсь в зелені очі твої,
В безкраї зелені глибини,
І боляче стало мені,
Побачивши, як вони змарніли.
Немає вже тієї дитячої іскри,
Що так чарівно манила мене.
Немає радості й сміху.
Куди ж зникло все це?
У твоїх очах я бачив світ,
Безкраї ліси і долини,
Що так полонили мене,
А зараз це просто зелені пустелі
Без життя,
Без мети,
Мрій і надій.
Арабелла
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
