Струсив вітер вже листя чимало,
Хоч і теплий та з силою рве,
Все котилось стежками, літало,
Що лишилось — в траві зогниє.
Сутеніє, взявсь дощ накрапати,
Уже з півночі холодом дме,
Зміни осені, сад не впізнати,
Лиш похрускує гілля сухе.
24.10.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
