Житя грусне
Нема сенсу нема гумору
Ні хата с крайу ні бабусі пиріжки не піднімаються настрій…
Сидівши на галявині я смотрел на зірочки в небі
І печаль накатавила і накативала…
І лежа на травників ясненькой грусняві в мене очі
Нема нічого чтоб могло мені підняти настрій
Від слез в мене на моклі очкі
Я зняв очкі чтоб протерти від слез
Но знявши очкі
Я побачив…
Її…
Просто очеревательною дівчину
вона виглядала неймовірно
Хоть без очков я погано бачу но вона була дуже милойу
Вона мене спрашуе
-ти что робиш в полі посреді ночки?
(Я)-нічого на зірочки смотрю
(Вона)-тебе хоч як звати любитель зірок
(Я)-"немного по червонівши" іванків (ім'я геройу стіха)
(Вона)-яке чудове ім'я
(Я)- аяк тебе звати красуня
(Вона)-"за смущявшися відповідає" ю~юмілія
(Я)-яке чудове ім'я
(Вона)- так ти не ответила чому ти на полі
(Я)-та так просто…
(Вона)- ідемо ко мне дамой
(Я)-давай
Прийшовши за ручку вони заморилися і лягли спати
Валера
