Світ тепла в пошматованих дірах,
Крапля крові остання холоне.
Огортає нікчемність занозна,
Наче з вен поживились вампіри.
По ночах йдуть шахедні турніри,
Залишають руїни жалобні.
Все довкола фарбується чорним,
Накриває поволі зневіра.
В домовинах найкращі сапфіри,
Ще пожити не встигли в погоні.
Вже закінчились сльози солоні,
Кожен нерв, як поверхня без шкіри.
Як прогнати цю кляту зневіру,
Не закритись в своєму флаконі?
Щоб тримати вогонь у долоні
І не стати подібним факіру…
Як знайти у вогні ювеліра,
Карбувати алмаз на бетоні?
Попри всі негаразди приторні,
Не втрачати ні честі, ні віри…
04.08.2024 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
