Знов журавлі
ключем летіли вдаль,
І сум летів за клекотом услід,
На них дивився
з боку мого жаль,
Стояв у смутку берег, тихий брід
Хрестилась небу
і птахів хрестила,
Світило сонце, вітер підлітав,
Усе ніжніше даль та голубіла,
І жаль сильніше душу обпікав.
01.11.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
