Так кожен день — мов у тумані,
Забутий в просторі думок,
Загублений у цифровій хмарі —
Утрачений… зроби лиш крок.
Дозволь собі відчути мить,
Дозволь — усмішки й сльози.
І хай душа твоя летить,
Приспи тривоги і неврози.
Пізнай для себе щось нове,
Бо не у всьому ми спеціалісти.
Дуркуй, навіть якщо всі кажуть «фе»,
Став цілі, мрій — десь можем взяти висоту,
А десь нам краще і не лізти.
Дозволь собі відчути мить,
В повітрі аромат спіймати,
Закрити очі і вдихнути —
Або, можливо, скоштувати.
Заповни памʼяті альбом,
Не дай важливе загубити.
Люби, кохай — зроби лиш крок,
Дозволь собі життя прожити.
Стефанна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
