ЗСУ

У бурі й грім, під свист сталевих злив,
Ідуть нащадки козаків – герої. Без страху, сумнівів, без зайвих слів. Стоять за Україну і за Волю.
В очах у них – вогонь священних днів. У серці гнів до ворога кривавого. Вони опора правди і чинів.
Щит живий для люду православного.
Хто впав – той зірка в небі золота. Їх кожна рана – це ціна життя.
Щоб ми жили у мирі і свободі.
Молімося й за тих, хто вже на небосводі
І поки б’ється серце України
І синьо-жовтий прапор майорить.
ЗСУ – це щит, це Гордість і Родина!
Що нашу землю мужньо боронить!
І доки сонце встає над Дніпром,
І діти сміються у чистому полі –
ЗСУ – це серце, що б’ється громом.
Заради життя, заради Волі!
Валентина Харченко