Зустріну тебе вся в лахмітті,
Мов дика і древня людина,
В якомусь з мільйонів суцвіттів,
На мить, і у Космос полину.
Ту мить, може, й ти не помітиш,
І не пригадаєш, можливо,
Бо ти Сонцем й Зорями світиш!
А я – чимось "менше" важливим…
А.R. 06.04.23.
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
