У чорній імлі,
Мов листя, кружляю,
Дзвінко сміюся,
Бо знову згораю.
Рухом легким
До стінки прикуй,
Стиснувши горло
Ніжно цілуй.
Зіниці горять,
Мов зоряні ночі,
Я – дихання осені
І ти мене хочеш.
Дістанеш потім
Холодний кинджал,
Проникаючи глибше,
Залишаючи шрам.
Мої губи – отрута,
Вино твоїх снів.
Опинишся, милий,
Ще у ніг ти моїх.
Mars 𖤐
Маша Симоненко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
