Не за сотню монет, а за грам,
За секунду, що куля вбиває,
Віддається життя небесам,
Страшно-легко туди відлітає.
А чи є на тім небі ще місць?
Чи не тісно цим душам там буде?
Чуєш небо? Молю, схаменись.
Нехай грішними трохи побудуть.
Хай своєї нап’ються роси
І полюбляться вдосталь, до краю…
Може, вистачить з неба святих?..
Загубіть вже ключі ті до Раю.
24.05.2025р.
Автор: Аня Бусецька
Анна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
