Коли замовкнуть гармати,
І тиша впаде, як роса,
Ми будемо пісні співати,
І знову оживе краса.
Солдати складуть свою зброю,
Поглянуть на небо ясне,
І сльози — не болю, а волі —
Збіжать по обличчю рясні.
Де танки проїхали з ґвалтом,
Ростимуть квіти неземні,
І діти зітхнуть, що не знали
Як пахне життя у весні.
Молитва злетить над країною,
Як птах, що знайшов свій дім,
І кожна втрата, кожна руїна —
В серцях обернеться на дим.
Бо пам’ять свята, невмируща,
За тих, хто не повернеться вже…
Та вільна земля — то найкраща
Надія, що серце веде.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
