Кохання – це натхнення душі,
Де повна кімната милозвучної тиші.
Кохання – це проміння сонечка,
Яке світить глибоко в душу.
Коли ти дивишся у віконечка,
То підійти до них я мушу.
Подивитися на небо чисте,
І яскраве сонце золотисте.
Такого спокою на душі не було і не буде.
Коли ти поруч зі мною, забуваю усе що було.
І сон той глибокий розбуде,
В якому усе перевернуло
Віта
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська