Поволі ступаю вузькою стежиною,
Погожою я насолоджуюсь дниною,
Волошкою-квіткою – літа краплиною,
На травах зелених росою-перлиною.
Колосом стиглим, що буде хлібиною
І винограду гнучкою лозиною.
Милуюся жайвора піснею дивною,
Що зранку лунає десь там понад нивою.
Річкою, що протікає долиною
Та хвилею манить до себе грайливою,
Лебідкою гордою та білокрилою
І буйного вітру могутньою силою.
Барвінку хрещатого очима синіми,
Намистом, дарованим мені калиною.
І почуваюсь безмежно щасливою,
Пишаюся матінкою-Україною.
2017 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
