Країна світла і болю

Там, де ранки у золоті сяють,
І хмари пливуть, мов човни, —
Де пісні над полями лунають,
Та в серці — шрами війни.

Тут дітки сміються крізь сльози,
Рідна мати ховає листи.
На попелищі троянди,
Прагнуть, знов розцвісти.

Там вітер шепоче молитву,
І небо тримає скорботу,
Там люди стоять, непохитно, —
І захищають небес висоту.

Країно світла й болю,
У серці моєму живи.
Через темряву й неволю
Світлом любові пливи.