Колись я мала білі крила,
Якоюсь птахою була.
Зі мною Море говорило,
А я закохана була…
У кожну неповторну хвилю,
У синь, у зелень, у блакить,
У камінці , у білу піну,
У все, що сяє і блищить.
Колись я мала дивні крила,
Якоюсь рибою була,
Зі мною Море говорило,
А я закохана була…
У глибину , у нерухомість,
В гнітючу тишу, що ляка,
У свою темну підсвідомість,
У те, що Зараз я Така..
Колись я крила обпалила,
Та знов літаю, бо змогла,
Зі мною Море говорило,
І я йому відповіла…
A.R.(c) 7.03.22
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
