Мій тато — кінопродюсер.
Знову знімає фільм про те, яка ми щаслива сім’я.
Він обіцяв, що в фільмі я буду справжня,
що ніхто не зможе замінити моє ім’я.
Але коли починаються титри — я бачу лише їхні імена.
Невже для них я не важлива?
Невже донька — це просто гра?
Я справді не знаю, навіщо мама мене народила…
Невже сім’я — це сюжетна гра?
Одна з подруг мені говорила,
що вони не звертають уваги на мене, бо я затьмарюю їхні імена.
Я стала актрисою —
актрисою в театрі сім’ї.
Коли вимикається камера — актриса залишається на самоті.
Ліла де Ніла
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
