────────⊹⊱✫⊰⊹────────
Як добро – зло.
Зла нема, нема добра.
Кажу туди
Нема сюди.
Іду не зна куди..
Що хочу невідомо.
Що ж змусить лабіринт
Зробити прямий шлях,
До зір тих ясних,
Недоторканих.
Чи ні?
Чи можна доторкнутись?
Та все, мабуть, можна.
Все та не завжди.
Може й завжди, але й не усім.
Хтозна
В яком рядку опинюсь я
Лиш хочу я одне.
Спокою одного
Біля озера у ліси
Під спів птахів
Та звук гітари,
З близькими
Мені
Людьми.
══════ஜ▲ஜ══════
Вероніка Будак
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
