Ніч усе глибша.
А осінь усе ще тягне мене в це болото.
Так прикро! І слів не підібрати.
Ось і знову: сил у тебе немає.
Ну ж бо, для початку з ліжка встати.
Ось і знову, але пляма крові стікає.
То з руки, ноги а то й із живота.
Знову і знову.
Дивні вирішення проблеми.
Але осінь така чарівна!
Лишень спогади та біль.
Листопад такий чарівний.
Та не тоді, коли на твоєму тілі збільшуються багряні плями.
17.11.2023
Осаменко Лолі
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
