Поглянь на мене хоча б раз,
Бо я вже дихаю тобою.
Якщо не глянеш – я пропав,
За що тоді ми всі боролись?
Впізнай мене, я був з тобою до кінця,
І за руку тебе тримав, допоки ти від голоду вмирала.
Я бився за тебе у боях,
Кричав усі свої промови.
Я виступав на сценах і життя за тебе я віддав.
Я відкриваю очі, і бачу – вільна ти нарешті,
А я пропав.
Не тільки я був весь цей час поряд з тобою,
Поглян ти, озирнись!
І зовсім юні журналісти,
Геніальні мальовниці,
І пишні, яркі футуристи,
І темні класики з тобою.
Ми віддавали все, щоб ти жила,
Щоб не прогнулась, не здолалась,
Тепер ми передали пост наступним поколінням.
Тримайся, люба, бережись.
І сподіваюсь, що ніколи більше не побачу поряд з собою.
Бо ти жива, а я вже ні.
Ерік Рант
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
