Коли навколо темрява і грози,
І світ здається повним ворожнеч,
Не бійся сліз, тривоги не соромся.
Серце людське – не гріх, а гострий меч.
Коли обман, немов вода, повсюди
І правда гасне, наче свічка, вмить,
Згадай: не всім судилося нам бути
Хто світло в темряві, спроможний запалить.
Не озлоблюйся, навіть у неволі,
Не продавай душі повік за мідяки.
Залишся тим, хто з гідністю на полі
Життя пройде крізь зливи та вітри.
Бо велич не в званні чи у короні,
А в добрих справах, в щирості й теплі.
Лишайся ти Людиною від Бога,
Навіть коли всі стали, мов скажені пси.
Юрій Сіромашенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
