Любов живе у вишиванці,
У ній світанки і жита,
В очах — весняні вишні-ранці,
У серці — пісня золота.
Її рушник — з надій і мрії,
Вінок її — з пахких думок,
Вона сміється, бо радіє,
Що світить щастя в кожен крок.
І де не стане — квітне поле,
І пташка пісню заведе,
Бо то любов — свята із волі,
Що по життю з нами іде.
Вона іде на всіх парадах,
Палає ніби в серці жар —
Любов у вишиванці — правда,
Це наш національний дар.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
