Затуманились очі в жалю…
Сірі будні закрили Зорю…
Розчинилась любов у вітрах,
Ти, як птах…
Відлетів із думок, із душі…
На подвір’ї зливали дощі…
У закутках буденних ідей,
Тінню ллється рядок із ночей…
Тільки відблиск небесних світил,
Він відкриє вуаль і дасть сил…
Я згадаю всю ніжність тепла,
Я щаслива з тобою була!
Затяжний цей вселенський урок…
Новий поштовх і новий стрибок.
Я відкрила для себе весь Світ,
Загорнулась чарівністю літ.
ND💗
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
