Непереможне й мудре серце те,
Покрите густо зеленою красою
Нескінченну ниточку плете,
Що заплетається прекрасною косою.
А коса – це смарагдові гори й рівнини,
Які неспішно розляглися на землі.
А ще хочу нагадати: однієї днини,
Істоти не втопали у густій імлі!
Хозяїнова Софія Володимирівна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
