По запорошених стежках
Мандрує літо тепле,
На свіжоскошених стіжках
Нестерпна спека терпне.
Бринить у тиші рівний звук
Докучливої мухи.
Снує тенета їй павук
Під лопуховим вухом.
Гірчить на пагорбах полин,
Трава на сонці чахне,
Серед розморених долин
Чебрець і м’ята пахне.
Обабіч річечка тече.
Тече, немов тікає
Туди, де спека не пече,
Ховаючись за гаєм.
Пройдеться серпень по стерні
Над скошеним колоссям,
А ген за лісом вдалині
Вже виглядає осінь.
Анна Барвінок
Анна Барвінок
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
