Як бути мамою сьогодні в Україні?
Це в укритті народжувать дитину,
Коли навколо навіть небо у вогні!
Та все одно радіти і любити.
І скинуть фото тату, хоча звідти
Ні вісточки, ні слова вже три дні…
Так бути мамою сьогодні на війні!
Як бути мамою сьогодні в Україні?
Це день і ніч молитися за сина.
Завжди в руці тримати телефон-
Дзвонити, бігти, щось перевіряти,
Не пропустити, а тому не спати!
Та й серце неспокійне, де там сон.
Якби живий! Якби лише полон!..
Це бігти під час обстр1лів і в небо
Кричати:"Боже, не сьогодні! Треба
Малого з Днем народження вітать.
Залиш йому, благаю, хоч це свято!"
А потім не по відео брехати-
Не було інтернету, так сказать…
Якби лише його не хвилювать.
Це вірити в дитину, наче в диво!
Хоч лікарі і кажуть:"Неможливо
Прийти до тями після ран таких."
Та день і ніч сидіти біля ліжка,
Тримати ручку, цілувати ніжку
І відчувати кожен видих-вдих…
Який не є, але серед живих!
Це міцно-міцно обіймати доню,
Так, щоб вона не чула тихий стогін.
Коли дістануть з-під завалів вас,
Не зможуть розчепити ці обійми-
Вони міцніші, ніж ті кляті стіни,
Що не змогли! Не врятували нас!
Так тяжко бути мамою в цей час…
Це-як в останнє цілувати побратимів,
Які прийшли на похоpони сина-
З очима втомленими хлопців і дівчат!
Вдихати запах рідного мундиру,
Заплющить очі і на мить повірить,
Що він живий! Десь тут, серед солдат.
Вони відводять погляд і мовчать…
Так бути мамою сьогодні в Україні.
Олена Каліман
