У мареві нічного миготіння неба,
У таїнстві мільйона зірок
Блукала стежкою втомлена — бо треба
Розплутати замотаний клубок.
У темноті, крізь гілля пишнолисте,
Пробиралась, не відчуваючи біль,
Серед мороку знайшла нитку барвисту,
Що накручена вітром на похилену гіль.
Треба звільнити її від тьмяних часів,
З пустотливим вітром домовитись,
Розгортати клубок шляху до мрій
І на світанку під променем грітись.
06.06.2024 00:20
Анастасія Мізера
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
