Я, Петро, Василь і кум
Пішли трохи заробити
У кума був похміль
Хотів вічно пити
Почали копати
Яму на криницю
Бачимо щось блистить
Як зірочка іскриться
Витягнули її на гору
Важка як кумове життя
Скринька якась Пандори
Із золота уся
З радості в ліс побігли
Прибувши вже туди
Скриньку відчинили
А там пульт лежить
Цифр на ньому немає
Лише ієрогліфи якісь
Бере Петя нажимає
Враз – кудись він зник
Вітер листя обіймає
В непорозумінні стоїмо
Щось за лісом як заграє
Веселим Іриним хітом
Пішли на то дивитись
В кущі скриньку заховав
Петро на крутій машині
І лиса в нього голова
Підійшли до нього
Не віримо очам
Машина за мільйони
А кум питає за сто грам
Питя бутилу витягає
І дорогої ковбаси
І нам розповідає
Що стялося із ним
– Добре що в лотереї грав
Виграшні цифри не забув
На десять літ назад
Повернувся в давнину
– Яку ти кнопку нажимав?
Запитав підпитий кум
– Я не запам’ятав
Відповів Петро йому
Узявши пульта
Кум кнопку натиснув
Зник він і ковбаса
Добре що угледіли яку
Нема кума дві години
Вже вечоріє на дворі
Ще по одному налили
Шкода що по ковбасі
Всі троє пульта узяли
Ще до себе прив’язав
Кнопку ту нажали
Що кум нажимав
В мить кудись перенеслися
Самі ліси кругом
Недалеко щось зариче
Страшно усім трьом
Таке повітря чисте було
Що аж пердіти не могли
Почули голос кума
Помчалися туди
До нього підбігаймо
Малий дракон стоїть
Ковбасою кум махає
І жадібно кричить
Що це за мала потвора?
Десь метром висоти
Вася напав з розгону
І почав її крутить
Кум від радості аж скаче
Обіймає нас усіх
Радо Петя каже
– Добре що ковбасу зберіг
Бачимо що вже і недалеко
Страшний рик звучить
Кум каже-динозавр
Треба звідціля топить
Всі за пульта узялись
Кнопка що найбільшою була
Ми її нажали
І повернулися назад
Машина Петра – пропала
І чолка є на голові
Тверезими ми стали
Ковбасу щукам всі
З чола піт витираємо
Бачимо – Василь
Динозавра тримає
Того що скрутив
– Нащо тобі ця тварина?
Верни її назад
Може це чиясь дитина
Мабуть того що ричав
Василь Петру відповідає
– Тещі свої дам
Вона тварин полюбляє
Дасть нам по сто грам
– Драко виросте великий
І тещу твою – гам
– На це я й сподіваюсь
Не одного – мені узяла дня
Ідемо шкатулку ту шукати
Що в кущах заховав
Ох грошей будемо мати
Забудемо що таке – копав
Пів лісу перерили
А шкатулки все нема
Сліди якісь лишились
Наче від грузовика
Шкатулку видно сперли
Бо боксували увесь шлях
Що ж маємо ми жерти
Але ж маємо пульта
Боїмося нажимати
Бо перенесемось хтозна куди
Дракона треба продавати
На базар ми подались
Тварини різні продаються
Папуга що матом гне
Закусивши зуби
Василь свою несе
Ледве він тримає
Руками обома
Петро допомагає
А кум шукає стакана
Почали ми то продавати
Підбігли всі до нас
Породу запитали
Кум каже що – дракас
Сто євро ми узяли
Строгий дядя то купив
У кафе посідали
І кум усім налив
Коли по треті ми налили
Зашуміло, загуло
Кругом нас оточили
Поліцейськими авто
Мужики зайшли сердиті
І питаються у нас
– Де ви взяли то зубате?
У СІЗО веземо вас
Вмить пульта дістав
За нього ухопились
Кнопку нажав
І ми всі із парились
Золоте усе кругом
Гарно як в раю
Кум тисне все в мішок
А я в пазуху свою
Мішок повний ми набили
Золотих прикрас
За пульта ухопились
А він вилетів від нас
Стріла вибила його
Розтрощила на куски
Воїн цілиться у нас
І голосно кричить
Багато воїнів прибігло
Нас привели в великий зал
Королева сидить на троні
Кум питає:чи буде зараз бал?
– Як ви сюди проникли?
Запитала нас вона
Мене хотіли обікрасти
Зараз буде вам з повна
Я на те відповідаю
-З майбутнього прийшли
Як вона на нас залає
– Які ж ви брехуни
– Закрийте їх в темницю
Якщо правду не скажуть
То завтра я їх страчу
Сьогодні хай ще поживуть
У темницю нас загнали
Закінчили подорож свою
Пульта воїни зламали
Він приніс лише біду
Петро нам розповідає
З сумом дивлячись в вікно
– Було добре усе мати
Ще б раз так повезло
Рано нас підняли
В кроваву кімнату відвели
На стальні ланці прикували
А ми лиймо у штани
Королева тут заходить
З нею кат стоїть
І до нас вона говорить
– Правду вже кажіть
– Правду ми сказали
Що ще говорить
Ви б нас відв’язали
Штани треба просушить
Може й правду ви сказали
Але приговор все рівно є
Останнє слово можу дати
Назвіть бажання ви своє
Кум на те відповідає
– Похмелитися б мені
Щоб на світі тому добре
Згадав останні дні
Слуги бочку прикотили
І декілька кружок
Нам того налили
Що зветься – вишнячок
Кум на те відповідає
Зробивши лише глоток
До горілки це не дотягає
Це як катапульта і сачок
Ми би вам зварили
Напій яким лічиться душа
Він дає великі крила
І летиш ти в небеса
Королева задумавшись сказала
Трохи часу я вам дам
Зробіть напиток що ви назвали
А ні то згодую вас щурам
Буряка назбирали
І ще всілякої бурди
Все перемішали
І у бочці хай сидить
Тижні два минуло
Ми зробили апарат
Закваска закипіла
І потекло кап – кап – кап
Даємо то королеві
Того що був первак
А вона слузі своєму
Кум тягне теж стакан
Слуга випивши скрутився
Побіг зразу до води
На нас воїн націлився
Ми трясемось як завжди
Слуга води напився
Подивиться у боки
Враз він засміявся
І почав весело іти
Королева довго не чикала
Випила стакан
Також засміялась
Сказала грати співакам
Отак живемо при дворі
Горілку завжди маймо
Ще наробили ковбаси
Завжди весело гуляймо
Іван
