В шаленому ритмі минають роки,
Лишаючи шрами глибокі від ран.
Будується в серці високий паркан,
Й самотньо нові пізнаємо стежки.
Вночі ненависні підступні думки
Занурюють душу щоразу в капкан.
В шаленому ритмі минають роки,
Лишаючи шрами глибокі від ран.
І наче хотілося поруч руки,
Людини, що ранній розвіє туман,
А біль із минулого стелить дурман…
Вплітає в ілюзій міцні мотузки.
Так швидко минають самотні роки.
21.07.2025 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
