Минуле — це дим, що не зловиш руками,
Танцює у пам’яті, кличе назад.
З облич і подій цих лишаються плями,
Як попіл на серці — мов давній парад.
Ми ходимо колом — шукати й не знати,
Чи є сенс в дорозі, де цілі нема.
Мовчання в очах — то найбільша цитата,
Що каже про втому, де слів вже нема.
Надія втомилась, а віра — тоненька,
Шепоче, як лист у холодній траві.
І десь у глибинах душа ще дитинна
Шепоче: “Живи. Навіть у темряві — світи.”
Діана Герасименко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
