Ми будемо разом — коли замовкне грім,
Коли над краєм зникне дим згорілий,
Перемога увійде в кожен дім,
І біль відступить, змиється надією.
Візьмемось за руки — без страху й тривоги,
У вільній землі, де життя жовто-синє.
Де кожен крок — це подяка до Бога,
Що зберіг любов і залишив живими.
Збудуємо дім — під мирним небом,
Обіймемось міцно, без слів і меж.
Бо знали: чекати — це було треба,
На війні, на відстані й серед пожеж.
Ми будемо разом — не завтра, та скоро.
З розквітлим майбутнім, у вільній країні.
Переживши пекло, ми станем опорою
Одне для одного. У власній родині.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
