ми будьмо, та навiть якщо,
холоне вода у стаканах,
i тихо вливається ранок
крiзь на нiч закрите вiкно,
ми будьмо у юних вiршах,
що палим листом полумнiють,
допоки вустами сухими
п’ємо свiй затямлений страх
в присутностi смертi й вiйни,
з темрявою прямо за краєм,
де тiльки грачина навала
гадає присутнiсть весни.
25.08.2023
Олена Ришкова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
