Наша мова-як пісня! Так просто писати,
Її вивчити легко – вона в ДНК.
Нею гарно співати,в риму вірші складати.
Вона тепла,як літо,як хмаринка-м’яка!
Солов’я переливи, на небі веселка,
Сміх дитячий-дзвіночок,шепотіння лісів.
Чорнобривці в дворі, біля хати-лелека.
І щасливих людей чую в ній голоси!..
Колискової спів матусі вустами…
І струмочок в траві десь далеко біжить.
І дитинство моє за отими кущами…
Наша мова- як казка. Як її не любить?
Гартувалась вона в боротьбі віковічній
За свободу і мир, незалежність людей!
Вона чиста,як сніг,як водиця кринична.
Її слово міцне. І світле, як день.
Наша мова-броня, яку не пробити!
І її не здолає ворожа рука!
Ні ракета, ні дрон не можуть убити
Мову нашу і волю. Вони в ДНК.
Олена Каліман
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
