Море і ти

Ти стояла у моря, одягнена в плаття,
Посміхаючись хвилям у ніг.
Сонце тільки вставало,
Ти рукою махала,
Дивлячись в бік кораблів.

На обличчі рум’янець,
В очах видно світ.
Як своя у воді ти танцювала.
Ти — як шум всіх дощів,
Ніби диво із снів,
Невтриманий дух всіх вітрів.

Пісок ноги нагрів.
Вже нема парусів,
Ми залишились тільки удвох.
Ти згадала ті дні, як співала мені
Про самотні пригоди човнів.

Лія Ланер