Мрійливий мій ловець над прірвою у житі,
Спіймай мене, бо відчуваю, я впаду.
Все швидко пролітає, і швидко гинуть мрії,
У снах своїх колись тебе знайду.
Твої мрійливі очі підтримують надію,
Твоє духовне сяйво в душі своїй несу.
А прірва так і манить своєю глибиною,
Один останній крок боюсь, що я зроблю.
Мрійливий мій ловець, ти чиста та духовна,
Лови мене, бо падаю, в безодню я лечу…
Картини та події всі мимо пролітають,
Крізь сон та морок пробиваюсь я і йду.
Тебе в тумані бачу крізь сновидіння обрій,
До тебе поспішаю, на образ твій біжу,
Роблю я крок останній, йду необережно,
Не знаю, до безпеки чи в прірві пропаду…
Олександр Мезенцев
