Що ж, ти не такий. Це лиш мрія моя.
І мрію свою я впустила в життя.
Я чула лиш те, що хотіла почути.
Тепер я волію усе позабути.
Забути тебе і нещирі слова.
Адже це міраж, це лиш мрія була.
І бачила я тільки те, що хотіла.
Та, все ж таки, рано чи пізно прозріла.
Тебе звинувачувати я не буду.
Ті прикрощі, що ти завдав я забуду.
Адже ти не винен у тому, що я
Дала своїй мрії невдале життя.
Світлана Сомош
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
