Чи я той вітер, що колише квіти
Посеред поля літньої доби,
Чи та зоря, що освітлює шлях тернистий,
Чи терени, що проросли у тіні?
А може – блискавка у володінні зливи,
Чи барвиста веселка після грози,
Чи блукаюча хмарка по блакитній ниві,
Чия тінь лягає на виноградні лози?
Всередині палаю, наче вулкан із порід,
Чи з тобою крокую до блаженних воріт?!
Де розсіявся попіл – проростає стебло
І розквітне галявина, попри все, що було.
27.08.2025 23:42
Анастасія Мізера
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
