Мій братик молодший, мов промінь з весни,
Очі блищать, як зорі ясні .
З ним кожен день, наче гра і казки,
Сміх його — музика, пісні дзвінкі.
Маленькі долоньки — тепло й добро,
Завжди до мене біжить без вагання.
У ньому світло, немов джерело,
І стільки любові і щирого жадання.
Його перші кроки — немов він злітає,
Його кожне “слово” – це пісня з небес.
І, навіть, як шкоду він трохи вчиняє,
Прощаю його, коли навіть є стрес.
Разом будуєм із LEGO мости,
І мріємо ми підкорити планету.
Хоч і маленький та вміє цвісти
Любов’ю, як квітка на сонячнім меті.
Росте хай сміливим, чесним, простим,
Щоб в серці завжди, в нього правда була.
Нехай його шлях буде світлим, прямим,
І завжди Господь, щоб беріг від зла.
Юрій Сіромашенко
