я гублю свою молодість у сірих панельках,
в розбитій дорозі,
що на край світу веде.
я втрачаю всі сили,
сподівання, майбутнє,
які це місто у мене відбере.
заплутає, знищить,
заведе у ліси.
розбудить ненАвисть
до своєї душі,
міцно придушить амбіції,
гордість
для сучасного світу –
я втратила совість.
похмурі заводи назавжди в мені,
вони живуть без упину
поглинаючи мріі.
поступово зжирають
усе що навколо,
і від цього стає іще більше кволо.
ankxhfgd
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
