Крізь гуркіт злив і грім гармат,
Кохання йде — немов солдат.
Не зрадить, не схитнеться в тьмі,
Несеться крізь вогонь і дні.
Тремтить земля, а серце — любить,
Воно в тобі, воно голубить.
І хоч навколо — дим і страх,
Мене тримає твій той птах.
У поглядах наших любов оживає,
Вона добро у серці тримає.
Навіть війна вогонь гармати,
Не заберуть любов солдата.
Але війна нажаль триває,
Ми один одного бажаєм.
І знаю: в сутінках чекання
Війна не вб’є мого кохання.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
