Не можу сказати конкретно,
Не знаю тебе і деталей.
Можливо, усе це даремно,
І нам краще рухатись далі.
У мені живуть урагани,
Буває, штормить через вечір.
На ранок стихають облави —
Ніжний вітер обіймає за плечі.
Я — горда, нестримна, спокійна.
Скажи, відчуваєш напругу?
Лякає тебе це видіння?
Чи бачиш в мені, може, друга?
Така вже, як є: без масок і гриму,
Без зайвих емоцій я день цей зустріну.
За посмішкою знову біль заховаю.
Питаєш, чи справжня я? Проте вже не знаю.
Можливо, як захист, я стіни будую,
Приглушую голос, нікого не чую.
Складна? Чи тобі цього мало?
В лабіринтах життя не раз я блукала.
Скажи: якщо воля твоя —
Навіщо тобі я?
Стефанна
