Ось так стою над водами,
Красою й сумом сповнена:
Що ж то не так з народами,
В котрих свідомість зломлена?
Чом їх "своє " не радує,
Богом дбайливо створене?
Чом вони не пригадують,
Ким воно все спотворене?
Що їм було пороблено?
Звідки взялись ці заздрощі?
Стільки вже награбовано,
Та не приносить радості…
Їх вода не напоює,
Хліб не дає їм ситості,
Ніби вони на волі є,
Та їх серця в закритості…
Чом вони не стараються
Жити у цій гармонії?
Чом самороз'їдаються
У вбивчій гегемонії?
Безліч питань відкинуто!
Відповідь в кожнім подиху!
Богом гачки закинуто –
Ті, що не ловлять потроху!
A.R.* 30.07.22
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
