Мої найкращі темні очі в яких падаю як в прірву,.
Хочу їх запам’ятати на віки, та де взяти ту силу !?
Перед ними ніяка відстань не дасть мені встояти.
Що б я при виді їх могла занишкатись, змовчати…
Я не можу захистити себе від них,
Але біль не дасть мені знову піти на гріх.
Анастасія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
