Ми — нація вільних, ми — дух непокори,
Крізь бурі й заграви, крізь вибухи й горе.
Нас куля не зломить, нас темрява несе,
Бо віра у серці, як полум’я, все.
Ми з крові героїв, з молитви і пісні,
З землі, що здригалась, де залишились рідні.
В кожнім слові — відлуння свободи,
В кожному подиху — стійкість народу.
Солдати і вчителі, діти і мати —
Ми всі — оборонці, нас нездолати.
На східних рубежах, у тилу, на Майдані —
Нескорені йдемо, в строю і в єднанні.
І навіть як темрява знову впаде —
Світло народу дорогу знайде.
Бо скільки нас били — ми вставали з колін.
Нескорений люд — цвіт поколінь!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
